Томас Майн Рід - З когорти видатних творців пригодницької літератури

Томас Майн Рід - англійський автор пригодницьких романів. В юному віці письменник пішов з батьківського дому, вирушивши в свою подорож до США, в пошуках нових яскравих вражень і, звичайно, пригод. Більшість його творів засновані саме на спогадах періоду життя в Штатах. Книги Майн Ріда перекладені на десятки мов і завойовували популярність по всьому світу. 

Розквіт творчості Ріда припадає на 1850—60 pp. Саме у цей період він написав свої найвідоміші романи: «Білий вождь» («The White Chief», 1855), «Квартеронка» («The Quadroon», 1856), «Оцеола», «Вершник без голови» («The Headless Horseman», 1865). P. плідно продовжив традиції Д. Дефо та Дж.Ф. Купера, поєднуючи у своїй творчості риси роману мандрів і пригодницького роману. Письменник прагнув синтезувати у своїх романах розважальні та повчальні елементи. 

У тогочасній Великобританії, яка була могутньою колоніальною і морською державою, велику популярність здобули книги про життя Африки, Індії, Америки. То був період географічних відкриттів та експедицій, результатами яких завжди жваво цікавився Рід. Зрештою, життя самого Ріда — невтомного мандрівника — стало цінним матеріалом для його творчості. 

Особисті спостереження письменник доповнював відомостями, запозиченими з документальних джерел, відтак бездоганність його описів флори та фауни екзотичних країн визнавали навіть географи.

Біографію, цікаві факти та критику його творів, як і самі твори Ви можете знайти в Шепетівська міська бібліотека №1.

Любов до України - єдине багатство" - Олесь Гончар

Сьогодні, ми відзначаємо 105 років від дня народження українського письменника Олеся Гончара. 

"Україно, твій день гряде!" — одне з найвідоміших гасел Гончара, яке в принципі добре характеризує його настрій як митця.

Ось, трішки цікавих фактів із життя письменника:

Письменник був не з тих, хто пише романи щорік, після написаних за три роки «Прапороносців», він створив за майже 30 років вісім романів. Постійно удосконалював свої тексти, правив навіть надрукований твір. Відтак, друге видання, третє – всюди є відмінності, порівняно з початковим журнальним варіантом.

Перші рецензії на роман "Собор" були схвальні, та невдовзі комуністична система розпочала нещадну критику і твір вилучили з літературного процесу на два десятиліття. Олесеві Гончару навіть загрожував арешт, але партійне керівництво врешті-решт відмовилося від цього, щоб не робити письменника-фронтовика символом інакодумства.

О.Гончар захищав Івана Дзюбу, Ліну Костенко, Івана Чендея, Григора Тютюнника та інших літераторів, що виступали проти тоталітарної системи. «Гончар захищав нас як міг. І не заглядав у рота нікому — ні Брежнєву, ні Щербицькому. Говорив що думав»,  –  писав поет Борис Олійник.

Олесь Гончар жив під постійним наглядом спецслужб і не раз чекав арешту. Страждав від радянської цензури.

Перший сильний удар з боку цензури і радянської критики чекав письменника ще після публікації його твору «Модри Камінь», новела з’явилася в друкованому вигляді до «Прапороносців». У сюжеті оповідання йдеться про почуття, яке спалахнуло між радянським солдатом-визволителем і громадянкою Словаччини, дівчиною Терезою. Можливість появи такого почуття цензура категорично заперечувала.

Роман «Подорож до Мадонни» вийшов під іншою назвою – «Твоя зоря». Йому заперечили: у нас, мовляв, одна дорога – до комунізму, а не до якоїсь там Мадонни. Довідавшись про це, Гончар згадав сумну історію із «Собором» і мусив змінити назву.

Головним літературним «брендом» О.Гончара вважалися «Прапороносці». Однак у щоденнику залишився такий запис письменника: «Січовик заповідав класти в могилу – під голову – сідло козацьке... А що я заповів би? Мені покласти під голову три книги: «Тронку», «Собор» і «Зорю». Цей своєрідний заповіт Олесь Гончар склав у січні 1982-го.

О.Гончар дуже позитивно сприйняв ідею референдуму про проголошення української незалежності. Він стверджував, що для кожного з українців референдум стане тестом, який покаже, наскільки громадяни зуміли вичавити з себе тоталітаризм. З часом незалежності письменник пов'язував великі надії на відродження української нації.

На сесії Верховної Ради України після історичного референдуму 1 грудня 1991 року Олесь Гончар проголосив результати волевиявлення українців жити у незалежній Україні.

📣📣📣 РУБРИКА СЬОГОДНІ #День_націоналіної_гвардії_України_ Шепетівська міська бібліотека №1 26 березня - День Національної гвардії України

 

📣📣📣 РУБРИКА СЬОГОДНІ

#День_націоналіної_гвардії_України_

Шепетівська міська бібліотека №1 

26 березня - День Національної гвардії України

📣📣📣 РУБРИКА ЮВІЛЯРИ #Ліна_Костенко Шепетівська міська бібліотека №1

 

Сьогодні, 19 березня, святкує свій День народження українська поетеса, письменниця Ліна Костенко, їй виповнилося 93 роки.

Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.

14 березня - День українського добровольця

   Сьогодні ми вшановуємо хоробрих чоловіків і жінок, які стали на захист України.

   Сьогодні згадуємо про їх подвиги під час повномасштабної війни в Україні.

   Дата Дня добровольця 14 березня обрана на честь подій 2014 року.

   Добровольці з Самооборони Майдану прибули на військовий полігон у Нових Петрівцях. З них сформували Перший добровольчий батальйон, який брав участь в АТО.

   На жаль, чимало добровольців з 2014 року загинуло за Україну. 

   Сьогодні, Шепетівська міська бібліотека №1 та Шепетівська міська бібліотека для дітей  доєдналися до Благодійного концерту до дня українських добровольців, що відбувся в МБК. 

   Шепетівська міська бібліотека №1 вітає усіх добровольців з їхнім святом і бажаємо якнайшвидшої перемоги України, щоб всі Ви повернулися додому до своїх родин. Міцного здоров'я, надійних товаришів поруч і Божого захисту!

8 березня - "Свято весни, жіночності та краси" чи День боротьби за жіночі права?

Ми витримали рік війни, вона ще триває, ми досі зазнаємо великих втрат і це бентежить душу. 

Тому цього річ, 8 березня, ми не просто пропонуємо відзначити традиційний "жіночий день", а глянути на історію цього дня глибше...  

Нині у свідомості більшості українців 8 березня – це день жінки, свято тюльпанів і просто вихідний день. Та мало хто знає, що таке ставлення до дати не відповідає її первісному значенню.  

Ще 100 років тому жінки більшості країн світу не мали права на: • освіту; 

• права голосу; 

• можливості володіти майном; 

• опікуватися дітьми, якщо проти цього чоловік.  

Не дивно, що жінок це не влаштовувало. Тож 1910-го після Міжнародної конференції жінок-соціалісток у Копенгагені, жінки багатьох країн долучаються до боротьби проти злиденності, за право на працю, повагу до своєї гідності, за мир.  Крім права обирати і займати керівні посади, жінки домагались рівних виробничих прав із чоловіками.  

Починаючи з 1930-х у СРСР свято, яке до того відзначали маніфестаціями та маршами за права жінок, за вказівкою влади перетворили на пропагандистське уславлення радянської жінки, а згодом взагалі почали «одомашнювати».   

"Відбулася повна деполітизація цього первісно політичного свята. Втрачений революційний характер", – зазначила дослідниця жіночої історії Оксана Кісь. 

  

1977 року свято стало дійсно міжнародним – ООН прийняла резолюцію 32/142. Закликала всі країни проголосити 8 березня днем боротьби за жіночі права – Міжнародним жіночим днем.    

За сімдесят років радянської влади 8 березня втратило свій політичний протестний зміст і перетворилося на свято вшанування "весни, вічної жіночності та кохання".  

Ну і на завершення трішки фактів: 

• Більшість жінок отримують за ту ж роботу, яку виконують чоловіки, набагато менші гроші. 

• При однаковій кваліфікації чоловіка й жінки перевага надається чоловікові тому, що він вимагає менших затрат на соціальні потреби. Він навряд піде в декрет чи на лікарняні з дітьми. 

• Досліджено, що жінки витрачають на домашні справи в середньому щотижня на 10 годин більше, ніж чоловіки. Тобто в жінки на 10 годин менше часу на відпочинок, особистісний розвиток або на підвищення професійної кваліфікації.  

• Ну й контраргумент тим, хто зараз каже, що жіночий день існує, тоді чому немає чоловічого. А він, виявляється, є і відзначається 19 листопада. Суть свята трохи інша – чоловічий день придумав лікар, аби звернути увагу на здоров'я.  

Тож, святкувати чи ні, право кожної людини. Відзначати цей день – як свято весни чи як день боротьби за жіночі права, радіти не квітам, а тому що кожна жінка має право, наприклад, отримати освіту та займати високі посади. 

 

Головне, пам’ятайте – кожна людина рівна у свої правах. Поважайте один одного і бережіть себе.  

Шепетівська міська бібліотека №1, висловлює щиру подяку кожній жінці, що боронить Україну. Ми бажаємо Вам мужності, сил та терпіння!  

Дякуємо Вам за вашу боротьбу! 

Слава Україні! 

Героям Слава!

📣📣📣 РУБРИКА 🎼 Мелодії часу 🎼 #Топ_30_пісень_на_вірші_українських_поетів_ Шепетівська міська бібліотека №1

📣📣📣 РУБРИКА 

         🎼   Мелодії часу 🎼

#Топ_30_пісень_на_вірші_українських_поетів_

Шепетівська міська бібліотека №1 

   Багато хто з нас  навіть і не знає, що на вірші українських поетів записують пісні і навіть присвячують цілі альбоми. 

  Сьогодні улюблені вірші можна не лише читати, а й слухати.

   Буває й так, що прослуховуючи якусь пісню, ви і не здогадуєтесь, що текст написаний, наприклад Т. Шевченком, Л. Костенко, В. Симоненко, а не сучасним композитором. 

   Тому ми пропонуємо добірку пісень на вірші геніїв української літератури.

📣📣📣 РУБРИКА "Дім, сад, город" #Бентежить_душу_хлібна_нива Шепетівська міська бібліотека №1

 

 

Війна війною, а город городом,

Ні літаки, ні, навіть, всюдиходи

Ані ракети, танки, або "гради"

Нам не завадять посадить розсаду!

Слова: Наталія Фаліон 

Музика: Наталія Фаліон

Виконує: Лісапетний батальйон

"Вічне Тарасова слово" - 209 річниця від дня народження Тараса Шевченка

Український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв.

Ні, це не про різних осіб, це лише частина того, що ми знаємо про Тараса Григоровича Шевченка. 

Цьогоріч, ми святкуватимемо 209 річницю від дня народження великого Кобзаря.

1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. 

Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.

За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.

“Почав Кобзарем — закінчив букварем”. Цей вислів про творчість Шевченка належить Пантелеймону Кулішу і приводом для нього став вихід у 1861 році “Букваря Южнорусского” – останньої прижиттєвої книжки Тараса Григоровича. Ця книга була написана українською мовою з використанням російських літер і призначалась для навчання грамоти в недільних школах. Буквар Шевченка був найдешевшим з подібних підручників. При цьому, весь наклад (10 тисяч примірників) оплатив сам Шевченко.

Лише на письменництві творчість видатного українця не закінчувалася. Він захопився ліпленням та гравіруванням наприкінці свого життя.

Всього Тарас Григорович Шевченко написав 237 творів. Намалював 1300 картин, з них до нас дійшли лише 800 робіт.

Рубрика "Шлях до перемоги"

Усі ми знаємо, що насправді війна розпочалася ще з Майдану, у грудні 2013 року...

Але ранок 24 лютого 2022 року поділив наше життя на до і після.

Війна зачепила усіх без винятку, але не зламала.

Працівники культури Шепетівської територіальної громади відразу відреагували і визначили своїм завданням -  допомогти Збройним Силам України та інформувати цивільне населення.

2 березня, на базі Шепетівської міської бібліотеки для дорослих та дітей №2, відбулася тематична зустріч з представниками Державного архіву Хмельницької області Марією Коваленко, Катериною Бурдуваліс та Людмилою Караван.

Участь у заході брали працівники культури Шепетівської територіальної громади.

Усі присутні були ознайомлені з інформаційною виставкою про дітей - волонтерів Шепетівської ТГ, переглянули фото-презентацію 'ʼ 'Нескорений майдан: 2014-2022 ".

Шепетівська міська бібліотека №1  презентувала книгу пам'яті "Героїв завжди пам'ятають на небі і на рідній землі ", у якій зібрані історії життя наших героїв!

Художня школа організувала виставку робіт вихованців.

За цей рік війни Росії з Україною світ змінився, а Україна довела, що вона сильна нація, яка бореться за суверенітет та незалежність.

Усі працівники культури працюють над тим, щоб зберегти історію цієї жахливої війни.