8 березня - "Свято весни, жіночності та краси" чи День боротьби за жіночі права?

Ми витримали рік війни, вона ще триває, ми досі зазнаємо великих втрат і це бентежить душу. 

Тому цього річ, 8 березня, ми не просто пропонуємо відзначити традиційний "жіночий день", а глянути на історію цього дня глибше...  

Нині у свідомості більшості українців 8 березня – це день жінки, свято тюльпанів і просто вихідний день. Та мало хто знає, що таке ставлення до дати не відповідає її первісному значенню.  

Ще 100 років тому жінки більшості країн світу не мали права на: • освіту; 

• права голосу; 

• можливості володіти майном; 

• опікуватися дітьми, якщо проти цього чоловік.  

Не дивно, що жінок це не влаштовувало. Тож 1910-го після Міжнародної конференції жінок-соціалісток у Копенгагені, жінки багатьох країн долучаються до боротьби проти злиденності, за право на працю, повагу до своєї гідності, за мир.  Крім права обирати і займати керівні посади, жінки домагались рівних виробничих прав із чоловіками.  

Починаючи з 1930-х у СРСР свято, яке до того відзначали маніфестаціями та маршами за права жінок, за вказівкою влади перетворили на пропагандистське уславлення радянської жінки, а згодом взагалі почали «одомашнювати».   

"Відбулася повна деполітизація цього первісно політичного свята. Втрачений революційний характер", – зазначила дослідниця жіночої історії Оксана Кісь. 

  

1977 року свято стало дійсно міжнародним – ООН прийняла резолюцію 32/142. Закликала всі країни проголосити 8 березня днем боротьби за жіночі права – Міжнародним жіночим днем.    

За сімдесят років радянської влади 8 березня втратило свій політичний протестний зміст і перетворилося на свято вшанування "весни, вічної жіночності та кохання".  

Ну і на завершення трішки фактів: 

• Більшість жінок отримують за ту ж роботу, яку виконують чоловіки, набагато менші гроші. 

• При однаковій кваліфікації чоловіка й жінки перевага надається чоловікові тому, що він вимагає менших затрат на соціальні потреби. Він навряд піде в декрет чи на лікарняні з дітьми. 

• Досліджено, що жінки витрачають на домашні справи в середньому щотижня на 10 годин більше, ніж чоловіки. Тобто в жінки на 10 годин менше часу на відпочинок, особистісний розвиток або на підвищення професійної кваліфікації.  

• Ну й контраргумент тим, хто зараз каже, що жіночий день існує, тоді чому немає чоловічого. А він, виявляється, є і відзначається 19 листопада. Суть свята трохи інша – чоловічий день придумав лікар, аби звернути увагу на здоров'я.  

Тож, святкувати чи ні, право кожної людини. Відзначати цей день – як свято весни чи як день боротьби за жіночі права, радіти не квітам, а тому що кожна жінка має право, наприклад, отримати освіту та займати високі посади. 

 

Головне, пам’ятайте – кожна людина рівна у свої правах. Поважайте один одного і бережіть себе.  

Шепетівська міська бібліотека №1, висловлює щиру подяку кожній жінці, що боронить Україну. Ми бажаємо Вам мужності, сил та терпіння!  

Дякуємо Вам за вашу боротьбу! 

Слава Україні! 

Героям Слава!