Бібліотекар на годину. ДУБЛЕР ШОУ

Шановні читачі!

ДУБЛЕР_ШОУ знову в Шепетівська міська бібліотека №1!!!

Вже у червні кожен з Вас може спробувати себе у ролі Бібліотекаря! 

В програмі шоу:

робота з читачем

допомага у підборі літератури

популяризація українських книг

ознайомлення з каталогами 

активне спілкування та весело проведений час у бібліотеці

Запрошуємо Вас побувати у ролі біблотекаря! 

 Ми знаходимось: Героїв Небесної Сотні, 54

Простір спадщини: єврейський цвинтар і міська історія

Сьогодні, Шепетівська міська бібліотека №1, відвідали захід від Фонду "ESJF European Jewish Cemeteries Initiative", що проходив у Музей пропаганди - "Простір спадщини: єврейський цвинтар і міська історія"

Одним із напрямків діяльності Фонду є проведення освітніх заходів. Їхня мета - є висвітлення проблеми збереження історичних памяток, зокрема старих кладовищ, які є не лише важливим джерелом інформації, а й невідємним елементом культурно-історичної спадщини України. 

Було почуто дуже багато цікавої інформації про історію єврейських общин, також відвідали Єврейське кладовище.

Чорнобиль в серці України, a тінь його по всій землі

Сьогодні 26 квітня виповнюється 37 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС.

Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. 

Ім’я їй — Чорнобиль...

Без права забуття. Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.

👉В цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

👉Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. 

👉Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.

👉Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.

👉Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів — це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.

Здоровим бути модно

Щорічно в усьому світі відзначається важлива подія - День здоров'я. Суть цього свята полягає в тому, щоб нагадати людям про те, як важливо зберігати бадьорість духу і хороше самопочуття.

Найголовніше в житті - бути фізично здоровим, щоб мати сили і енергію на досягнення заповітних висот. Шепетівська міська бібліотека №1 бажає вам ніколи не хворіти, ніколи не піддаватися зневірі і ні серцем, ні душею не старіти. Бажаємо, вести здоровий, правильний і рухливий спосіб життя, завжди бути активними, енергійний та щасливим.

Томас Майн Рід - З когорти видатних творців пригодницької літератури

Томас Майн Рід - англійський автор пригодницьких романів. В юному віці письменник пішов з батьківського дому, вирушивши в свою подорож до США, в пошуках нових яскравих вражень і, звичайно, пригод. Більшість його творів засновані саме на спогадах періоду життя в Штатах. Книги Майн Ріда перекладені на десятки мов і завойовували популярність по всьому світу. 

Розквіт творчості Ріда припадає на 1850—60 pp. Саме у цей період він написав свої найвідоміші романи: «Білий вождь» («The White Chief», 1855), «Квартеронка» («The Quadroon», 1856), «Оцеола», «Вершник без голови» («The Headless Horseman», 1865). P. плідно продовжив традиції Д. Дефо та Дж.Ф. Купера, поєднуючи у своїй творчості риси роману мандрів і пригодницького роману. Письменник прагнув синтезувати у своїх романах розважальні та повчальні елементи. 

У тогочасній Великобританії, яка була могутньою колоніальною і морською державою, велику популярність здобули книги про життя Африки, Індії, Америки. То був період географічних відкриттів та експедицій, результатами яких завжди жваво цікавився Рід. Зрештою, життя самого Ріда — невтомного мандрівника — стало цінним матеріалом для його творчості. 

Особисті спостереження письменник доповнював відомостями, запозиченими з документальних джерел, відтак бездоганність його описів флори та фауни екзотичних країн визнавали навіть географи.

Біографію, цікаві факти та критику його творів, як і самі твори Ви можете знайти в Шепетівська міська бібліотека №1.

Любов до України - єдине багатство" - Олесь Гончар

Сьогодні, ми відзначаємо 105 років від дня народження українського письменника Олеся Гончара. 

"Україно, твій день гряде!" — одне з найвідоміших гасел Гончара, яке в принципі добре характеризує його настрій як митця.

Ось, трішки цікавих фактів із життя письменника:

Письменник був не з тих, хто пише романи щорік, після написаних за три роки «Прапороносців», він створив за майже 30 років вісім романів. Постійно удосконалював свої тексти, правив навіть надрукований твір. Відтак, друге видання, третє – всюди є відмінності, порівняно з початковим журнальним варіантом.

Перші рецензії на роман "Собор" були схвальні, та невдовзі комуністична система розпочала нещадну критику і твір вилучили з літературного процесу на два десятиліття. Олесеві Гончару навіть загрожував арешт, але партійне керівництво врешті-решт відмовилося від цього, щоб не робити письменника-фронтовика символом інакодумства.

О.Гончар захищав Івана Дзюбу, Ліну Костенко, Івана Чендея, Григора Тютюнника та інших літераторів, що виступали проти тоталітарної системи. «Гончар захищав нас як міг. І не заглядав у рота нікому — ні Брежнєву, ні Щербицькому. Говорив що думав»,  –  писав поет Борис Олійник.

Олесь Гончар жив під постійним наглядом спецслужб і не раз чекав арешту. Страждав від радянської цензури.

Перший сильний удар з боку цензури і радянської критики чекав письменника ще після публікації його твору «Модри Камінь», новела з’явилася в друкованому вигляді до «Прапороносців». У сюжеті оповідання йдеться про почуття, яке спалахнуло між радянським солдатом-визволителем і громадянкою Словаччини, дівчиною Терезою. Можливість появи такого почуття цензура категорично заперечувала.

Роман «Подорож до Мадонни» вийшов під іншою назвою – «Твоя зоря». Йому заперечили: у нас, мовляв, одна дорога – до комунізму, а не до якоїсь там Мадонни. Довідавшись про це, Гончар згадав сумну історію із «Собором» і мусив змінити назву.

Головним літературним «брендом» О.Гончара вважалися «Прапороносці». Однак у щоденнику залишився такий запис письменника: «Січовик заповідав класти в могилу – під голову – сідло козацьке... А що я заповів би? Мені покласти під голову три книги: «Тронку», «Собор» і «Зорю». Цей своєрідний заповіт Олесь Гончар склав у січні 1982-го.

О.Гончар дуже позитивно сприйняв ідею референдуму про проголошення української незалежності. Він стверджував, що для кожного з українців референдум стане тестом, який покаже, наскільки громадяни зуміли вичавити з себе тоталітаризм. З часом незалежності письменник пов'язував великі надії на відродження української нації.

На сесії Верховної Ради України після історичного референдуму 1 грудня 1991 року Олесь Гончар проголосив результати волевиявлення українців жити у незалежній Україні.