Співоча душа України

152 роки тому у Новограді-Волинському – 25 лютого 1871 року – у шляхетній і освіченій родині Олени і Петра Косачів народилася дівчинка. Її назвали Ларисою, але вона візьме псевдонім «​Леся Українка» і стане одним із стовпів української культури.

Основним джерелом інформації про Лесю Українку є книга її сестри Ольги – ​«Леся Українка. Хронологія життя і творчості».

23 роки Ольга Косач-Кривинюк витратила на опрацювання родинного архіву Косачів-Драгоманових, величезної кількості листів, зокрема і самої Лесі Українки. Ольга вберегла цей архів під час сталінських репресій проти її родини у 1930-х роках, а потім вивезла його на Захід через фронти Другої світової війни.

Результатом стала біографічна книга, що вийшла друком у Нью-Йорку аж у 1970 році – через 25 років після смерті Ольги Косач-Кривинюк.

Сучасники дорікали Лесі Українці, що та писала багато драм на раньохристиянські та античні теми, і вимагали більше творів про українську історію. Але насправді, коли Леся Українка писала про Грецію, завойовану Римом, то під Грецією мала на увазі Україну, а в драмі «Вавилонський полон» говорила про поневолений український народ, який мусить пройти випробування й вистояти. Леся Українка брала історичне тло, але говорила про свій час.

Більшість сучасників цього не розуміли, говорить літературознавиця Віра Агеєва та додає, що так письменниця також створювала підвалини для входження української культури в європейську: «Леся Українка ‒ найпослідовніше, напряму, без російського посередника, під’єднала нашу культуру до двох засадничих, ціннісних моделей європейської цивілізації ‒ християнства й античності».

Письменниця одна із перших почала виводити українську літературу за межі побутових тем, які часто обмежувалися селом. Критикувала за це твори визнаних тоді Панаса Мирного й Івана Нечуя-Левицького.

Сьогодні, у Шепетівська міська бібліотека №1 ми провели літературно-музичний вечір присвячений 152-річчю від дня народження Лесі Українки. 

У літературно-музичному вечорі взяли участь:

   *Народний аматорський театр-студія "Браво" (керівник Галина Червінська) актори Басюк Божена та Стафеєв Всеволод з інсценівкою вірша Лесі україни "Мамо, іде вже зима..."

   *Уривок "Сповідь мавки" з драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" читала Ірина Шпендюк (керівник Любов Манійчук) учасниця театральної студії "Дивосвіт" Філії "Будинок культури с. Плесна" Шепетівського міського будинку культури.

Також, ми приготували відео-презентацію про життєвий шлях Лариси Косач, її захоплення та погляди на життя. 

Відео-презентація та літературні читання